Порівняння з попередніми хвилями: серпень 2026 року (N = 502) для оцінки ситуації, безпеки та повоєнної якості життя; липень 2026 року (N = 432) — для питання про майбутнє України.

Виконавець

Інститут соціології НАН України за фінансової підтримки дослідницької агенції Research.ua

Інструментарій

Сектор соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України та Лабораторія соціального дизайну

Метод

Телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів

Генеральна сукупність

Доросле населення України від 18 років, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій

Польовий етап

14–17 вересня 2026 року

Обсяг вибірки

506 респондентів; блок про шкільну освіту — 168 респондентів, які живуть разом зі школярами

Похибка

Не перевищує 4,5% при довірчій імовірності 95% та дизайн-ефекті 1,1; для блоку про освіту — 7,5%

Зважування

Дані не зважувались: актуального перепису немає. Зважування за статтю й віком не змінює частку тих, хто живе зі школярами

Польовий етап: інцидент

Під час опитування атака на дата-центри в Києві відрізала доступ до частини анкет. Завдяки дублюванню в CATI studio їх повністю відновлено

Структура анкети

Два блоки: загальна ситуація, безпека й повоєнні очікування; шкільна освіта — безпека, якість навчання, проблеми

Колір на графіках

Кодує оцінку, а не величину: бірюзовий бік шкали — сприятливий полюс відповіді, теракотовий — несприятливий, піщаний — нейтральна середина, сірий — «важко відповісти»

Безпечніше почуваються мешканці Заходу та сіл: у повній безпеці 12% і 9% відповідно. Найгостріше брак безпеки відчувають на Півдні, де в небезпеці почуваються 51% жителів.

Це не частка домогосподарств. За іншими оцінюваннями й опитуваннями частка домогосподарств зі школярами нижча; тут ідеться саме про частку дорослих респондентів, які живуть разом зі школярами.

Більшість дітей повернулася до безпосередньої взаємодії з учителями та однолітками: 56% почали рік очно, ще 26% — змішано. Це свідчить про високий ступінь адаптації шкільної інфраструктури, зокрема наявності укриттів. Повністю дистанційно навчаються 18%. За рівнем школи: початкова — 32%, середня — 54%, старша — 14%. N = 168.

Жінки частіше за чоловіків вважають ситуацію нестабільною (64% проти 50%); у групі 36–45 років нестабільною або скоріше нестабільною її вважають 88%. Соціальний оптимізм майже не залежить від статі: молодь 18–25 років рідко чекає погіршення (10%), а старші за 55 найчастіше очікують покращення (54–56%). Найпесимістичніша група — 26–35 років. Бази для оцінки ситуації: чоловіки N = 230, жінки N = 266; 18–25 N = 44, 26–35 N = 70, 36–45 N = 94, 46–55 N = 89, 56–65 N = 94, старше 65 N = 101. Для питання про майбутнє (без «важко відповісти», N = 470): чоловіки N = 219, жінки N = 251; 18–25 N = 40, 26–35 N = 64, 36–45 N = 89, 46–55 N = 85, 56–65 N = 89, старше 65 N = 98.

Найвище власну і суспільну витривалість оцінюють респонденти 56–65 років, найнижче — вікова категорія 26–35 років. Чоловіки оцінюють особисту стійкість значущо вище за жінок: 73% проти 51% готових триматись три роки і більше.

Виконавець

Інститут соціології НАН України за фінансової підтримки дослідницької агенції Research.ua

Інструментарій

Сектор соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України та Лабораторія соціального дизайну

Метод

Телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів

Генеральна сукупність

Доросле населення України від 18 років, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій

Польовий етап

26–31 серпня 2026 року

Обсяг вибірки

502 респонденти

Похибка

Не перевищує 4,5% при довірчій імовірності 95% та дизайн-ефекті 1,1

Структура анкети

Три блоки: ситуація у війні та стійкість; загальна ситуація і безпека; повоєнні очікування

Колір на графіках

Кодує оцінку, а не величину: бірюзовий бік шкали — сприятливий полюс відповіді, теракотовий — несприятливий, піщаний — нейтральна середина, сірий — «важко відповісти»

Про колір. Тут «3 роки і більше» — бірюзовий, бо довга готовність триматись є сприятливою оцінкою. На попередньому слайді ті самі «3 роки і більше» теракотові: там ідеться про тривалість самої війни, і довгий строк є несприятливим. Колір скрізь кодує оцінку, а не число.

Найвище власну і суспільну витривалість оцінюють респонденти 56–65 років, найнижче — категорія 26–35 років. Чоловіки оцінюють особисту стійкість значущо вище за жінок. Бази підгруп: чоловіки N = 220, жінки N = 282; 18–25 N = 40, 26–35 N = 59, 36–45 N = 96, 46–55 N = 103, 56–65 N = 91, старше 65 N = 113.

Питання про Михайла Федорова та Михайла Драпатого задавалися окремо — кожне своїй половині вибірки, тому для них похибка не перевищує 7%.

Виконавець

Інститут соціології НАН України за фінансової підтримки дослідницької агенції Research.ua

Інструментарій

Сектор соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України та Лабораторія соціального дизайну

Метод

Телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера (CATI) за випадковою вибіркою мобільних номерів

Генеральна сукупність

Доросле населення України від 18 років, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій

Польовий етап

21–25 липня 2026 року

Обсяг вибірки

432 респонденти

Похибка

Не перевищує 5% при довірчій імовірності 95% та дизайн-ефекті 1,1; для питань про кадрові зміни — 7%

Структура анкети

Три блоки: умови життя й оцінка влади; особисті втрати, ментальний стан і соціальний оптимізм; резонансні кадрові зміни

Колір на графіках

Кодує оцінку, а не величину: бірюзовий бік шкали — сприятливий полюс відповіді, теракотовий — несприятливий, піщаний — нейтральна середина, сірий — «важко відповісти»

Позиція авторів

Тема обрана через подієву актуальність. Предмет дослідження — структура громадської думки, а не оцінка управлінської чи військової доцільності рішень

Майже третина опитаних мають ознаки емоційно-психологічного виснаження: 28% майже постійно важко контролювати важливі речі, 30% майже постійно бракує сил. Ще понад третина відчувають це періодично — 39% і 37% відповідно. N = 432.

Про відставку знають 87% опитаних: 43% детально, 44% чули, не заглиблюючись. Сприйняття виражено негативне: 35% оцінюють її цілком негативно, ще 21% — скоріше негативно. N = 217.

Про призначення знають 93% респондентів: 50% детально, 43% чули, не заглиблюючись. Сприйняття виражено позитивне: 31% оцінюють його цілком позитивно, ще 23% — скоріше позитивно. N = 215.

Економіку найвище оцінює молодь 18–25 років (4,5 бала), найнижче — респонденти 56–65 років (3,8). Владу жінки оцінюють лояльніше за чоловіків (4,4 проти 4,1), а найприхильніша до неї молодь 18–25 років (5,0). Бази підгруп: чоловіки N = 200, жінки N = 226; 18–25 N = 31, 26–35 N = 56, 36–45 N = 82, 46–55 N = 66, 56–65 N = 87, старше 65 N = 98.